Місцеві новини

Вали і редути Обухова 16-17 століття

Вали і редути Обухова 16-17 століття

ВАЛИ 11-12 ст і “ВАЛКИ” 17-18 ст. БІЛЯ ОБУХОВА
Попри те, що Змієві вали часів Русі біля Обухова не збереглися, нагадаю, що згідно з дослідниками (Бугай, Кучера) їх було 3. Чи 2,5.
1. Вал вздовж Стугни (Васильків-Трипілля);
2. Вал вздовж Красної (т.зв “Довгий” – термінологія 18 ст) – Трипілля – в бік Василькова;
3. Т.зв “Поперечний” (термінологія 18 ст), з’єднувальний (?), Обухів – Дерев’яна.
Є вірогідність, що їх залишки жевріли ще у 19 ст. Принаймні, на це натякають згадки у Антоновича.
***
ПИТАННЯ (!)
Особисто я притримуюся припущення, що коли у кінці 17 ст. біля Обухова проліг кордон між Московією і Польщею, він цілком міг йти по т.зв. “Довгому валу” (орієнтир – залізнична колія між Обуховом і Дерев’яною). Іншими словами, частина новопобудованого валу йшла по частині старого Змієвого.
Біля мосту на Григорівку він повертав праворуч…
Отже, зараз я розкажу як бачив цей процес відомий історик С. ШАМРАЙ у своїй “Історії Київської сотні Київського полку” і покажу, як виглядав візуально на карті 1799 року (“План земельних ділянок, оспорюваних БЕРДЯЄВИМ та казенними селянами у м-ку Обухів Київського повіту).
***
ОБУХІВ НА КАРТІ КІНЦЯ 18 ст. у ШАМРАЯ

… У південному районі зміни кордону ішли иншим шляхом. Головна справа повстала тут з м. Обуховим. Як за Андрусівською умовою 1676, так і за Гримультовською 1686 р., це місто мало належати Польщі; але мешканці цього міста не захтіли підлягати владі дідича й почали бунтувати й повставати.

З цього очевидячки, скористалися Київські оберкоменданти та й захопили це містечко з територією собі. Надалі це місто з округою стає, так мовити, ранговим наділом Київських оберкомендантів та генерал-губернаторів.

Очевидячки, якраз через це, генерал-губернатори та, головне, обер-коменданти з усіх сил намагаються збільшити тутешню територію. Поволі, наступаючи, можна думати, по р. Красній, вони врізуються гострим і глибоким клином у глиб польських земель, переносячи тим самим при кордонну лінію далеко вглиб країни), можна думати, аж до Германівки.

За ними йшли і инші власники; так засновують нові села манастирі, як, напр., Софійський катедральний с. Верем’є; або козацька старшина, як сотник Київський Гудима— слобідку Гудимівку.

Особливо поширився цей південний кут близько середини XVIII ст. Розклад консистенських дач у Київській сотні за 1756 рік називає навіть серед маєтностей Київо-Софійського катедрального манастиря „деревню“ Германівку. Але гадати, що це стосується до містечка Германівки, підстав немає. Це містечко ввесь час належить польським магнатам, а коло середини XVIII ст. стає старостинським.

Швидше можна припустити, що ця невеличка „деревня”, — вона нараховує всього 14 дворів, — повстала десь коло Германівського форпосту (нижче од Обухова, через що й дістала назву Германівки.

Кордон, як уже згадано, виразних ознак не мав! Як відзначено ці межі наприкінці XVII ст., на жаль, відомостей, немає; але можна думати, що таким самим способом, як у середині XVIII: а саме, вздовж кордону йшов викопаний вал („валок”).

Звичайно, така межа не довго могла тривати. Ці вали, можна гадати, були неглибокі, а від частих переходів, випасання часом на них худоби, дощів, тощо вони мусіли спливати, обсипатися й поволі цілком зникати. Від часу до часу доводилося їх поновляти, спираючись здебільшого на пам’ять старожилів, причому відновлювано кордон, звичайно, не завсіди правдиво.

Вздовж цього валу на певному віддаленні стояли форпости, вартові редути, маяки, здебільшого хати, оточені палісадами з вежами й рогатками, що підлягали вже певним більшим форпостам, які перебували в найближчих до кордону містечках та селах….

Що стосується інших біляобухівських територій, топоніми, котрі припадали на них згадані в “Обухові” Домотенка. Пошукам деяких з них ми свого часу присвятили пару експедицій. Один знайшли.
***
БЕРДЯЄВІ НА КАРТАХ ОБУХОВА
Вони цілком потрапляють до списку згаданих Шамраєм генерал-губернаторів Києва, котрих наділяли половиною Обухова. Не знаю, містика це чи традиція, але вони продовжили лінії попередніх українських і польських власників Обухова і весь час з кимось судилися або намагалися хапанути землі сусідів.
Про це, крім інших документів свідчить “Карта-план земельних ділянок, оспорюваних Бердяєвим та казенними селянами у м-ку Обухів Київського повіту” за 1799 рік. Хоча, зауважу, шо цей самий валок є і на пізнішій карті 1837 року. В нашій ситуації я подаю її, карти 1799 року, частину. Ту, що стосується валів і редутів.
***
УТОЧНЕННЯ
До слова – так, карта 1799 року. Третій розподіл Польщі відбувся у 1795, а значить, цей “кордон” вже був номінальним. Втім, моя задача просто показати його на карті.
***
Нагадаю, що крім редуту Ясинуватого на карті, в середині 18 ст в Обухові, де на той час проживало 200 сімей (точніше, зафіксовано 200 хат), був форпост “Нижній маяк” на Педині і ретраншенмент на горі Городок на Автостанції. На картах 19 ст сліди якогось “старого валу” є в районі Нещерова, де, згідно з Домотенком проходив кордон 17-18 ст.
Було б цікаво їх, сліди, знайти. Принаймні, такі плани є. Хоча відповісти на питання до якої саме епохи їх можна віднести (може у 19 ст. залишки 18 це вже “древний вал”?) я не беруся. Можливо – це кордон 17-18 ст. А може він поверх ранішого Змієвого. Зрештою, я практично не знаю тут територію, тому відкладаю до кращих часів. Зарисовку може зроблю, але без висновків.
***
ЛІТЕРАТУРА:
ОБУХІВ І ЗМІЄВІ ВАЛИ: міфи, топоніміка, реалії. – http://surl.li/tssckz

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/vali-i-reduti-obukhova-16-17-stolittya/

Переглядів: 0