ПТУ більше не буде: де і як українці опановуватимуть робітничі професії

Нові можливості Ухвалений закон став результатом п’ятирічної роботи парламентарів та експертної спільноти. Цей документ необхідно було ухвалити для того, щоб реабілітувати непрестижну профтехосвіту. Адже нині більшість випускників шкіл намагаються вступити до вишів, хоч потім за отриманим фахом не працюють. Тим часом, зокрема, на ринку послуг для населення більшість майстрів не мають підтвердження своєї кваліфікації. “Нині люди з вищою освітою працюють зовсім не за тим напрямком, не за тією спеціальністю, яку вони отримували у закладі вищої освіти, яку здебільшого вони ще й отримували її за державним замовленням”,- зазначив міністр освіти Оксен Лісовий. То ж тепер, за словами народного депутата, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, офіційно: більше ніяких ПТУ чи “бурс”. Відтепер – професійний коледж.
Отже, різноманітні училища та “бурси” з різним статусом підуть в небуття, а базовим типом навчального закладу стане професійний коледж. Водночас працюватимуть військові коледжі, навчальні центри та центри професійної досконалості.
Коледжі зможуть працювати як некомерційні товариства: відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, залучати інвесторів, самостійно розпоряджатися коштами, що дасть змогу підвищувати зарплати кращим педагогам і майстрам виробничого навчання, повідомляє онлайн-видання “Вчися.Медіа”.
Для ефективнішої роботи у кожному коледжі створять наглядові ради, половину яких становитимуть роботодавці, які братимуть участь у виборі керівників, формуванні фінансових планів і навчальних програм. При цьому бізнес стане не спостерігачем, а партнером у підготовці кадрів.
Навчання і перевірку знань розділять: дипломи видаватимуть лише після незалежного оцінювання у кваліфікаційному центрі, що підвищить довіру до документів і гарантуватиме якість підготовки.
Вводять і визнання неформальної освіти: досвід, отриманий поза закладами (курси, робота, самоосвіта), можна буде підтвердити в кваліфікаційних центрах без повторного навчання.
Важливо також те, що ухвалений закон не лише змінює правила, а і вводить нові підходи. Зокрема, учнів коледжів відтепер офіційно називатимуть студентами; “кваліфікований робітник” стане “спеціалістом”; директори закладів отримають KPI (ключові показники ефективності), від яких залежатиме їхня робота.
Загалом усі зміни в перспективі дадуть можливість запроваджувати сучасні програми, виплачувати викладачам вищі зарплати, забезпечувати кращу якість навчання та готувати висококваліфікованих фахівців, яких потребує ринок праці. Також буде створено умови для перекваліфікації дорослих, зокрема ветеранів війни, які зможуть швидко отримати нову спеціальність.
До слова, крім освітніх змін, цей закон є одним із ключових індикаторів виконання Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. Тому після його ухвалення в державний бюджет має надійти понад 350 млн євро підтримки від ЄС. Справа не одного року Після підписання президентом та набуття чинності частина змін, що запроваджують цим законом, почне діяти з 2026 року, а остаточне втілення очікується до 2030-го.Адже передбачене законом напрацювання престижу закладів профосвіти – справа не одного року.Швидкість і відчутність змін залежатиме від трьох факторів. “По-перше, від імплементації, тобто від того, наскільки швидко та якісно МОН і Кабмін створять відповідну нормативну базу підзаконних актів”, – пояснив Бабак у коментарі Укрінформу. Також, за його словами, впровадження закону залежить і від гнучкості закладів освіти – директорів та педколективів, їхньої оперативної реакції на нові можливості.Успішне втілення закону залежить і від участі бізнесу, особливо промислового, який має побачити в новому законі шлях до вирішення кадрової кризи. “Спробуємо змоделювати, що відбудеться після вступу закону в силу. Почнемо з того, що вже зараз коледжі і технікуми можуть запроваджувати короткострокові програми, які включатимуть у себе суто професійне навчання”, – зауважив очільник профільного комітету парламенту. Він пояснив, що такі програми можуть бути різної тривалості, наприклад, три або шість місяців – все залежить від специфіки професії.
Разом з тим отримати першу професію можна буде у будь-якому віці, а другу чи третю – через три роки після здобуття першої. Однак для ветеранів та переселенців, які потребують якнайшвидшої інтеграції в суспільство, передбачено винятки.
Також запроваджуватимуть розділені функції навчання й оцінювання – в сфері професійної освіти кваліфікація встановлюється спеціальними центрами. Нині йде активний процес їхнього відкриття – вже працює 177 кваліфікаційних центрів у 22 областях.
До 2027 року МОН має розробити формулу фінансування профосвіти, яка враховуватиме кількість студентів, пріоритетність кваліфікацій за потребами ринку праці, відсоток виконання плану набору за попередній рік, відсоток випускників, яким професійні кваліфікації присвоєно кваліфікайційними центрами, працевлаштування випускників, обсяг залученого додаткового фінансування.Тобто бюджетне фінансування буде визначатиметься відповідно до чітких даних і доволі прозорих розрахунків.
Передбачено, що з 1 січня 2030 року набере чинності норма, згідно з якою обсяг фінансування на навчання у новому навчальному році узгоджуватимуть з вимогою забезпечити навчання у закладах профосвіти не менше 25% випускників 9-х та 11-х класів загальноосвітніх шкіл.У2026 році цей норматив становитиме 13% і зростатиме на 3% щороку.
Окрім того, закон передбачає, що до 1 вересня 2027 року всі комунальні та державні заклади профосвіти, де навчається понад 400 осіб, мають бути реогранізовані у некомерційні товариства, а з 2030 року на заклади профосвіти, де здобувачів менше 150, субвенція не виділятиметься. “Але головне в тому, що закон сприятиме культурному переходу від сприйняття професійної освіти як “бурси”, як “другого вибору” до сучасної, гнучкої та адаптивної системи здобуття кваліфікації. Швидкої та якісної. Європейська система корпоративного управління, участь бізнесу та прозора можливість отримати спеціальність – ті умови, які, сподіваюся, змінять ставлення до профосвіти в суспільстві”, – підсумував Бабак. Галина Гірак

Переглядів: 0