Місцеві новини

Обухівські прізвища як пісня Яремчука: “Родина, родина, від батька до сина”

Обухівські прізвища як пісня Яремчука: "Родина, родина, від батька до сина"

НЕМАЄ “ПРАВИЛЬНИХ” НАЗВ. Є ГРАМАТИЧНА НОРМА ЕПОХИ
Головний мій посил залишається сталим – топоніми, імена, прізвища і тд штука ДИНАМІЧНА. Морфологічно, фонетично, семантично. Вчора звучала так, сьоня – так. Дід казав так, батя – так, а ми з пацанами – по-своєму.
Відтак, “правильних” варіантів просто немає. Є континіум варіантів вимови, котру я охрестив робочим терміном “ПИДИНЩИНА” – як чую так і пишу.
Відтак, “правильним” вважається варіант, кодифікований ЗАРАЗ і згідно з ТЕПЕРІШНІМ правописом. А не той, яким можливо говорила баба (в середині покоління теж фіксується різнобій).
***
“БАТЬКИ” І “СИНИ” ПРОХОЖАНИ
1820 рік, список прихожан Михалівської церкви Обухова з книги Перерви.
Я виписую лише прізвища, котрі
1. є похідними від батька до сина (+ енко)
2. Є похідними від сина назад ( – енко)
2. інакше звучали ніж зараз.
Всі вони свідчать про те, що все тече, все міняється. І особисті (особові) назви – в першу чергу.
1. Бойко – Бойченко
2. Болгаренко – (Болгара)
3. Васюриншенко – (Васюр)
4. Верета – Веретенко
5. Висотенко – (Висота)
6. Гаращенко – (Геращенко)
7. Гетьманенко – (Гетьман)
8. Голик – Голиченко
9. Дірконосенко – Дірконос
19. Живаго – (Жевага)
20. Жучок – Жученко
21. Каба – Кабенко
22. Калачник – (Калашник)
23. Киянченко – (Кіянченко)
25. Косогоненко – (Косогон)
26. Кривошия – Кривошиєнко
27. Кухар – Кухаренко
28. Лагоденко – (Лагода)
29. Лісовенко – (Лісовий)
30. Малищенко – Малишко (саме Малищенки є предками А. С. Малишка).
31. Маляр – Маляренко
32. Наплета – Наплетинко
33. Погребняк – (Погребнюк)
34. Рясненко – (Рясний)
35. Сябро – Сябренко
36. Ткач – Ткаченко
37. Шолудько – Шолудченко
38. Штефаненко – (Штефан)
39. Щербина – Щербаненко
40. Яровенко – (Яровий).
***
ВІД БАТЬКА ДО СИНА І НАЗАД
1. Зі списку видно, що більшість прізвищ утворювалися зменшувально-пестливою формою від батька до дітей. Приміром, якшо батько Ткач, то син – Ткач (+енко) – чий?
2. Прізвища дітей, назви “гір”. урочищ і тд. Обухова і сам Обухів формувалися з принципом “чий, чия, чиє”. Така собі форма вербального привласнення.
3. Інша справа, що частина прізвищ згодом місцями втрачає суфікс ( – енко) і Косогоненки знову стають Косогонами, Лагоденки – Лагодами і тд.
4. Безумовно, і зараз можуть паралельно можуть існувати прізвища “батька” і “сина”, котрі ще в 19 ст йшли паралельними колонами і вже тоді могли бути віддаленими родичами (в списку прихожан середня кількість родин на 1 прізвище – біля 3).
5. Зараз, думаю, якщо зібрати всіх носіїв одного старого обухівского прізвища – вони виявляться не родичами, точніше – не близькими, оскільки їх гілки розійшлися ще у 19 ст.
***
Все тече, все міняється. Шукайте родичів, досліджуйте свої “грибниці”.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

Джерело: https://obukhiv.info/news/obukhivski-prizvishcha-yak-pisnya-yaremchuka-rodina-rodina-vid-batka-do-sina/

Переглядів: 0